Рясне і сильне потовиділення - причини підвищеної пітливості

При розладі механіки дії в системі потовиділення відбувається зміна, пов'язане з кількістю виділяється поту, його збільшенням, що є першою ознакою гіпергідрозу. Причин, які можуть викликати цей розлад досить багато, а методів боротьби з такими відхиленнями ще більше. Але жоден з них не є стовідсотковою гарантією повного зникнення цієї недуги. Крім того тут є й інше, абсолютно протилежне гіпергідрозу порушення - ангидроз. Зворотний ефект, викликаний припиненням потовиділення в організмі, і гіпогідроз - недостатнє потовиділення. Найчастіше найбільш проблемним є для людини саме прояв надмірної пітливості, що давно стало предметом суперечок і обговорень в медичному середовищі. Гіпергідроз має декілька видів: буває локальним, на певних зонах тіла, де є потовиводящіе залози, що призводять до підвищеної пітливості на своїй території; дифузний вигляд, який визначається загальним підвищеним відділенням поту по всіх ділянках тіла, що є наслідком реально протікає захворювання різної форми та виду, що повідомляє про те, що організм уражений якоюсь недугою. Локальний вид гіпергідрозу ділиться за назвами і видами залежно від тієї зони на тілі людини, де відмічено це прояв: гіпергідроз лицьовій; стоп; області пахв; долонь; неврологічних порушень. Кожен цей вид гіпергідрозу має зовсім індивідуальні причини своєї появи. Спостерігати ці симптоми можна зазвичай у віковій групі від 15 до 30 років. Причому жіноча половина людства найбільш схильна до такого прояву підвищеної пітливості, ніж чоловіки. Кінцівки у обох статей найактивніші зони, які демонструють появу гіпергідрозу. Причин такого «вибору» переваг прояви гіпергідрозу називають кілька, але реально точної відповіді на це питання ніхто дати не може. Одні вважають, що причина в найбільшої концентрації в цих областях залоз потовиділення, інші намагаються перенести питання збільшення пітливості в даних зонах причиною їх найбільшої активності, а порушення, що відбуваються в системі потовиділення, і є неправильна реакція на вироблені кінцівками фізичні вправи, зміни в тепловому режимі з цих причин або прояв емоцій. Цікаво те, що при виникають порушеннях виділяється поту в 10 разів більше, ніж при нормальній функції. І стрес або нервове напруження завжди можуть бути причиною подібної реакції. Якщо доводиться говорити про особовому гіпергідрозі, то тут часто причиною є харчові порушення в раціоні і режимі харчування. Потіють зазвичай зони над верхньою губою, лобова частина. Тут активаторами надлишку відокремлюваною тілом вологи можуть стати і алкоголь, і кава, шоколад і чай, гострі спеції і просто гарячі напої. Ті, хто страждає лицьовим гипергидрозом помітили, що якщо посилена пітливість пов'язана з прийомом їжі, то потіти вони починають вже через кілька хвилин, після вживання одного з стимуляторів цієї реакції. Вчені досі намагаються розібратися в самому механізмі даного процесу, тому точної відповіді про його виникнення ніхто дати не може. Синдром, званий von Frey часто призводить саме до особовим гіпергідрозу. Це викликається порушеннями, які відбуваються в процесі проведеної на слинної залозі операції або після її важких видів захворювань. Ще цей синдром може розвинутися в результаті родової травми, отриманої від щипців, які пошкодили лицевий нерв. Серед неврологічних порушень, до тих, які можуть стати причиною гіпергідрозу відносяться: Наявність нейросифилиса; Хвороба Паркінсона; Наслідки інсульту. Це те, що стосується проявів локальних видів даного захворювання. Якщо розглядати генералізований гіпергідроз, то класифікація за причин факторів така: Ендокринні захворювання. Тиреотоксикоз, акромегалія, карциноїдних синдром, феохромоцитома, клімактріческій синдром, гіпоглікемія, цукровий деабет - досить непольний перелік захворювань, що є причиною виникнення гіпергідрозу в цій галузі. При них підвищена пітливість не завжди може проявлятися, але якщо пацієнт знаходиться в групі хворих одним з цих захворювань, то випадки підвищеної пітливості будуть наслідком саме цих захворювань. Інфекційні захворювання Можна говорити про те, що всі види інфекційних гострих і хронічних захворювань супроводжуються посиленим потовиділенням, що в цьому випадку дійсно нормальне явище. Ці захворювання супроводжуються так званим «ендогенних пірогенів», який утворюється при взаємодії імунної системи з речовинами, через які людину починає лихоманити. При цьому для нормалізації терморегуляції організм включає захист у вигляді рясного потовиділення. Випари охолоджують шкіру, приводячи до зниження її температури, як наслідок - організм відчуває полегшення. Малярія, бруцельоз, туберкульоз та септицемія - хвороби, при яких гіпергідроз просто необхідний організму, і з цієї причини він буде активно проявлятися. Пухлинні захворювання Поширена в цьому сегменті хвороба Ходжкіна в осіб старше 40 років, має у своїй симптоматиці саме прояв гіпергідрозу, що починається після обіду і триваюче вночі. При ній відбувається сильна лихоманка, різкі зниження температури. Сюди ж можна віднести і лімфони, не пов'язані з даною хворобою, але мають загальну схожість в області симптомів і якості потовиділення. Генетичні порушення Тут реально говорити про синдром Райлі - Дея і таке захворювання, як муковісцидоз. Лікарські препарати Є й прецеденти, при яких спостерігався яскраво виражений гіпергідроз, який став побічним ефектом прийому лікарського засобу. Серед препаратів, які можуть стати причиною підвищеного потовиділення є інсулін і аспірин, препарати від нудоти й холінергічного ефекту. Передозування, яким або препаратом може також стати причиною виникнення подібного випадку. Крім того про гіпергідрозі стало можна говорити і при отруєнні отруйними грибами, фосфороорганікой, коли гіпергідроз стає основним і єдиним симптомом.